Поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) – це виклик, який потребує належного реагування органів місцевого самоврядування. Саме на органах місцевого самоврядування лежать основні обов’язки із безпосереднього забезпечення життєдіяльності сіл, селищ, міст з питань карантинних заходів, охорони здоров’я, надання комунальних послуг, транспортного зв’язку, соціального обслуговування тощо.
Для вирішення багатьох з вказаних важливих завдань необхідні рішення колегіальних органів місцевого самоврядування – сільських, селищних, міських, районних у місті, районних, обласних рад, їх постійних комісій, виконавчих комітетів сільських, селищних, міських, районних у місті рад. Очевидно, що в умовах карантину традиційні засідання можуть не відбутися через відсутність кворуму як з об’єктивних, так і суб’єктивних причин, а також із-за необхідності порушення для цього умов карантину (одночасне знаходження поруч великої кількості людей, порушення самоізоляції/обсервації).
Сучасні технології надають широкі можливості для віддаленого (дистанційного) проведення заходів шляхом відео та аудіоконференцій у мережі Інтернет. Однак на сьогодні такі формати проведення заходів ще не набули широкого поширення в органах місцевого самоврядування, але нові обставини є потужним поштовхом до освоєння нових технологій та форматів роботи. Законодавство не містить норм, які б забороняли колегіальним органам місцевого самоврядування проводити дистанційні засідання у звичайних обставинах. Проте відсутність будь-яких правових норм, практики та гострої потреби не сприяли впровадженню такої форми роботи. Тому, для усунення регуляторних процедур, які суттєво уповільнюють прийняття рішень, Асоціація міст України в рамках Проекту USAID «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС) розробила пропозиції щодо тимчасового правового врегулювання цих питань у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні». Ці пропозиції були враховані у пункті 44 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, що набув чинності 2 квітня 2020 року.
Законодавчі новели та практика їх застосування стануть підґрунтям для подальшого вдосконалення правового регулювання дистанційних засідань. У подальшому дистанційні засідання можуть стати постійною альтернативою традиційним засіданням і у звичайних обставинах. Цей посібник був створений в рамках проекту USAID «Програма ефективної та відповідальної політики (U–RAP)».